Джерело: ХайВей
Автор: І.Ю.Парнікоза,науковий співробітник історико-архітектурної пам`ятки-музею "Київська фортеця"
Усім, хто озеленював дніпровські піски після війни присвячую…
«Пресловутый в своих дееописаниях Днепр, умножив количество вод…разделяется перед городом на два рукава, из коих главный, устремляющийся прямо к Подолу…собственно называется Днепром. Другой по впадению Десны…отделив собой Труханов остров, опять противо Николаевского монастыря соединяется с ним».
Пам’ятаймо!
Усім своїм існуванням Київ зобов’язаний Дніпру. Напрочуд вигідно розташовані київські гори контролювали цю потужну водну артерію. Але не менш важливу роль відіграли в народжені столиці Русі-України і прибережні та острівні комплекси. Втім їх роль у функціонуванні міста та формуванні його унікальних ландшафтів висвітлена дуже погано, що значною мірою пов’язано з фрагментарністю досліджень. Такий стан речей дуже вигідний жадібній владі тимчасовців, що панують на теренах України. Вони намагаються йти найприбутковішим американським сценарієм, що перетворив колись мальовничий зелений острів Манхетен, видурений в індіанців за риболовні гачки, на лабіринт з скла та бетону. Бездумне знищення островів та прибережних урочищ в Києві стає прикладом і для інших «острівних» міст України: Вінниці, Дніпропетровська, Запоріжжя, Миколаєва, Херсона та ін.
Що ж робити? Переконані необхідно донести до широких верств громадськості виключну цінність цих територій. Ця стаття розпочинає цикл матеріалів присвячених історичному шляху острівних територій Дніпра в межах Києва. При підготовці цього циклу статей було використано матеріали В.І. Дзівалтовського, Ю. В. Дубровського, В.І. Вишневського, спогади Г.М. Краснової яким автор висловлює щиру подяку.
Давайте знайомитися, Дніпровські острови!Перш ніж полинути в історію, давайте познайомимося ближче з архіпелагом Дніпровських островів, що знаходяться в адміністративних межах Києва та його найближчих околицях. А розпочнемо ми нашу подорож від греблі Київської ГЕС. Тут у нижньому б’єфі ГЕС розташовуються острів Вальковський, а трохи нижче його острів Великий (Див. Рис.2, №1). Треба зауважити, що на київському відрізку Дніпра островів з назвою Великий два: то цей ми будемо звати Великим Північним на противагу розташованому біля Південного мосту острову Великому Південному (33). Далі вниз по Дніпру біля гирла Десни (північного його рукава, 4) починається величезний піщаний масив – острів Муромець (11а-ур. Кільнище, 11б – ур. Бобровня), що нижче від Московського Мосту з’єднується перешийком з найвідомішим в наш час Трухановим островом (22),
Абриси дніпровських островів у 1860 та 1887 рр. (за В.І. Вишневським)
Але це великі острови, поблизу ж від них розташовуються дрібніші острівці. Острів Крайній (чи Горіховий, назви наші) (5) розташований з західного боку Муромця, навпроти місця впадіння затоки Верблюд в Дніпро. Навпроти нього на правому березі Дніпра, на північ від затоки Верблюд, розташовуються останні рештки колишньої Оболоні – соковитих заплавних лук (3). Нижче розташовується затока Собаче гирло (8), відокремлена від Дніпра довгою косою (6). На акваторії затоки розташовується невеличкий острівець Вербовий (7. назва наша). Нижче за течією ще одна правобережна затока – Оболонська (12), коса якої в своїй північній частині промита неглибокою протокою, і тому фактично являє собою острів (13). Навпроти цієї коси розташовується невеличкий та зелений Оболонський острів (14). З протилежного боку Муромця протікає Чорторий –другий рукав Десни (9), що зливається з Дніпром тільки в районі сучасного мосту Метро. На південь від гирла Десни внаслідок гідронамиву постала величезна затока Доманя (10). На акваторії Чорторию знаходиться острів Лопухуватий (15), а навпроти нього соковиті заплавні Троєщинські луки (16). В районі проходження Московського мостового переходу в Чорторий вдається зелений півострів – ур. Запісоччя (17), а нижче за нього на Чорториї знаходиться острів Міжмостний (якраз між Московським та Подільським залізничним мостами, 19). Нижче за Міжмостний острів з лівого берега тягнеться величезний зелений масив, частина якого майже не порушене урочище Горбачиха (21), уся інша територія – Русанівські сади. Нижче Горбачихи Чорторий врізається в лівий берег утворюючи Русанівську протоку, що відмежовує від лівого берега острів Долобецький (25). Від Труханового острова Долобецький в свою чергу відмежований Долобецькою протокою (24). Нижче Долобецького обидві протоки Чорторию зливаються і омиваючи північну частину Венеціанського острову (Венеціанська протока) зливаються з Дніпром.
Але з заходу ми зупинилися на острові Оболонському, пам’ятаєте – ось же він якраз навпроти однойменного житлового масиву! Нижче його збереглися досі не знищені правобережні зелені масиви – Наталка (18), та невеличка зелена зона південніше Московського мосту. Далі на південь –залишок колись потужної Почайнинської коси –острів (насправді півострів) Рибальський (20), що обрамляє вхід в київську Гавань. Через нього проходить Подільський залізничний міст.
Труханів острів (22) протягнувся на південь двома закінченнями-півостровами: Західним (з затокою Водник по західному узбережжю, нижче Пішохідного мосту) та Східним (Лісовим), між ними знаходяться рештки колись головного Дніпрового водотоку – реліктові озера системи Бабиного, що досі підземними водотоками сполучені з Дніпром, та широка Матвіївська затока (23), що вузькою Матвіївською губою глибоко врізається в тіло острова.
Абриси дніпровських островів у 1913-1914 рр. та 2003 р. (за В. І. Вишневським зі змінами). Підписи до цифр див. в тесті
Далі на південь від Труханового на дніпровських хвилях спочиває острів Венеціанський, який зараз звуть Гідропарк (27). На схід від нього облямований штучним Русанівським каналом – великий острів-житловий масив Русанівка (29). Лише західне узбережжя Русанівка зберегло зелене шатро, що напрочуд ефектно гармоніює з маленьким супутником Венеціанського, розташованим біля його східного берега островом Малий Гідропарк (28). Нижче Венеціанського Дніпро вбирає у себе усі водотоки і розливається майже на 700 м в ширину. На його плесах біля мосту Патону три невеличкі острівці під загальною назвою – о. Малий (30). На відрізку від Поштової площі і до Видубицького озера мальовничі зелені київські кручі обриваються безпосередньо до Дніпра (рис.3).
Київські кручі, ХIX ст.
Далі на південь вже згадуваний нами острів Великий Південний (33), біля південного закінчення якого знаходиться невеличкий острівець Супутник (34). Правий берег в районі цього острова – від озера Видубицьке (31) до сучасного гирла р. Либідь –суцільна промислова зона (Нижня Теличка, 32). Натомість лівий – система затоки Берковщина (35), поки що ще зелений. Після Південного мосту ситуація змінюється: по лівому берегу до води виходять садиби нових «феодалів». Водоохоронну зону ту фактично знищено. Вся лівобережна частина міста тут величезний масив дач та садиб. З півночі на заплаву насувається нові житлові масив Осокорки. Зажаті з двох боків лівобережні луки найкраще збереглися вже за межами Києва (36).
Південніше промзони Телички та частково з її західного боку у підніжжя Лисої гори знаходиться комплекс малопорушеної заплави. Це урочища Покал (37), острів Галерний (тепер також півострів –38). Останній видається далеко на південь півостровом Гострий, що має найкращий ступінь збереженості природної рослинності. Гострий знаходиться з півночі від входу в Галерну затоку (39), з півдня ж її обмежує острів Жуків – величезний заплавний масив (40). Жуків, відмежований від правого берега протокою Коник, що колись була головним річищем Дніпра (41). Але в цьому місці ріка всупереч закону Бера підмиває не правий – а лівий берег, тож поступово відступає на схід.
Схема південної частини Київського архіпелагу Дніпровських островів (за О. Василюком із змінами). Підписи до цифр див. в тесті
