Kulupa (kulupa) wrote,
Kulupa
kulupa

Київські острови на Дніпрі - погляд крізь століття

Джерело: ХайВей
Автор: І.Ю.Парнікоза,науковий співробітник історико-архітектурної пам`ятки-музею "Київська фортеця"


Усім, хто озеленював дніпровські піски після війни присвячую…
«Пресловутый в своих дееописаниях Днепр, умножив количество вод…разделяется перед городом на два рукава, из коих главный, устремляющийся прямо к Подолу…собственно называется Днепром. Другой по впадению Десны…отделив собой Труханов остров, опять противо Николаевского монастыря соединяется с ним».

М. Берлінський, «Історія міста Києва» 1798-99 рр.


Пам’ятаймо!
Усім своїм існуванням Київ зобов’язаний Дніпру. Напрочуд вигідно розташовані київські гори контролювали цю потужну водну артерію. Але не менш важливу роль відіграли в народжені столиці Русі-України і прибережні та острівні комплекси. Втім їх роль у функціонуванні міста та формуванні його унікальних ландшафтів висвітлена дуже погано, що значною мірою пов’язано з фрагментарністю досліджень. Такий стан речей дуже вигідний жадібній владі тимчасовців, що панують на теренах України. Вони намагаються йти найприбутковішим американським сценарієм, що перетворив колись мальовничий зелений острів Манхетен, видурений в індіанців за риболовні гачки, на лабіринт з скла та бетону. Бездумне знищення островів та прибережних урочищ в Києві стає прикладом і для інших «острівних» міст України: Вінниці, Дніпропетровська, Запоріжжя, Миколаєва, Херсона та ін.


Що ж робити? Переконані необхідно донести до широких верств громадськості виключну цінність цих територій. Ця стаття розпочинає цикл матеріалів присвячених історичному шляху острівних територій Дніпра в межах Києва. При підготовці цього циклу статей було використано матеріали В.І. Дзівалтовського, Ю. В. Дубровського, В.І. Вишневського, спогади Г.М. Краснової яким автор висловлює щиру подяку.

Давайте знайомитися, Дніпровські острови!

Перш ніж полинути в історію, давайте познайомимося ближче з архіпелагом Дніпровських островів, що знаходяться в адміністративних межах Києва та його найближчих околицях. А розпочнемо ми нашу подорож від греблі Київської ГЕС. Тут у нижньому б’єфі ГЕС розташовуються острів Вальковський, а трохи нижче його острів Великий (Див. Рис.2, №1). Треба зауважити, що на київському відрізку Дніпра островів з назвою Великий два: то цей ми будемо звати Великим Північним на противагу розташованому біля Південного мосту острову Великому Південному (33). Далі вниз по Дніпру біля гирла Десни (північного його рукава, 4) починається величезний піщаний масив – острів Муромець (11а-ур. Кільнище, 11б – ур. Бобровня), що нижче від Московського Мосту з’єднується перешийком з найвідомішим в наш час Трухановим островом (22),

Абриси дніпровських островів у 1860 та 1887 рр. (за В.І. Вишневським) Фото h.ua

Абриси дніпровських островів у 1860 та 1887 рр. (за В.І. Вишневським)


Але це великі острови, поблизу ж від них розташовуються дрібніші острівці. Острів Крайній (чи Горіховий, назви наші) (5) розташований з західного боку Муромця, навпроти місця впадіння затоки Верблюд в Дніпро. Навпроти нього на правому березі Дніпра, на північ від затоки Верблюд, розташовуються останні рештки колишньої Оболоні – соковитих заплавних лук (3). Нижче розташовується затока Собаче гирло (8), відокремлена від Дніпра довгою косою (6). На акваторії затоки розташовується невеличкий острівець Вербовий (7. назва наша). Нижче за течією ще одна правобережна затока – Оболонська (12), коса якої в своїй північній частині промита неглибокою протокою, і тому фактично являє собою острів (13). Навпроти цієї коси розташовується невеличкий та зелений Оболонський острів (14). З протилежного боку Муромця протікає Чорторий –другий рукав Десни (9), що зливається з Дніпром тільки в районі сучасного мосту Метро. На південь від гирла Десни внаслідок гідронамиву постала величезна затока Доманя (10). На акваторії Чорторию знаходиться острів Лопухуватий (15), а навпроти нього соковиті заплавні Троєщинські луки (16). В районі проходження Московського мостового переходу в Чорторий вдається зелений півострів – ур. Запісоччя (17), а нижче за нього на Чорториї знаходиться острів Міжмостний (якраз між Московським та Подільським залізничним мостами, 19). Нижче за Міжмостний острів з лівого берега тягнеться величезний зелений масив, частина якого майже не порушене урочище Горбачиха (21), уся інша територія – Русанівські сади. Нижче Горбачихи Чорторий врізається в лівий берег утворюючи Русанівську протоку, що відмежовує від лівого берега острів Долобецький (25). Від Труханового острова Долобецький в свою чергу відмежований Долобецькою протокою (24). Нижче Долобецького обидві протоки Чорторию зливаються і омиваючи північну частину Венеціанського острову (Венеціанська протока) зливаються з Дніпром.
Але з заходу ми зупинилися на острові Оболонському, пам’ятаєте – ось же він якраз навпроти однойменного житлового масиву! Нижче його збереглися досі не знищені правобережні зелені масиви – Наталка (18), та невеличка зелена зона південніше Московського мосту. Далі на південь –залишок колись потужної Почайнинської коси –острів (насправді півострів) Рибальський (20), що обрамляє вхід в київську Гавань. Через нього проходить Подільський залізничний міст.
Труханів острів (22) протягнувся на південь двома закінченнями-півостровами: Західним (з затокою Водник по західному узбережжю, нижче Пішохідного мосту) та Східним (Лісовим), між ними знаходяться рештки колись головного Дніпрового водотоку – реліктові озера системи Бабиного, що досі підземними водотоками сполучені з Дніпром, та широка Матвіївська затока (23), що вузькою Матвіївською губою глибоко врізається в тіло острова.

Абриси дніпровських островів у 1913-1914 рр. та 2003 р. (за В. І. Вишневським зі змінами) Фото h.ua

Абриси дніпровських островів у 1913-1914 рр. та 2003 р. (за В. І. Вишневським зі змінами). Підписи до цифр див. в тесті

Далі на південь від Труханового на дніпровських хвилях спочиває острів Венеціанський, який зараз звуть Гідропарк (27). На схід від нього облямований штучним Русанівським каналом – великий острів-житловий масив Русанівка (29). Лише західне узбережжя Русанівка зберегло зелене шатро, що напрочуд ефектно гармоніює з маленьким супутником Венеціанського, розташованим біля його східного берега островом Малий Гідропарк (28). Нижче Венеціанського Дніпро вбирає у себе усі водотоки і розливається майже на 700 м в ширину. На його плесах біля мосту Патону три невеличкі острівці під загальною назвою – о. Малий (30). На відрізку від Поштової площі і до Видубицького озера мальовничі зелені київські кручі обриваються безпосередньо до Дніпра (рис.3).

Кукушкина дача. Фото h.ua

Київські кручі, ХIX ст.

Далі на південь вже згадуваний нами острів Великий Південний (33), біля південного закінчення якого знаходиться невеличкий острівець Супутник (34). Правий берег в районі цього острова – від озера Видубицьке (31) до сучасного гирла р. Либідь –суцільна промислова зона (Нижня Теличка, 32). Натомість лівий – система затоки Берковщина (35), поки що ще зелений. Після Південного мосту ситуація змінюється: по лівому берегу до води виходять садиби нових «феодалів». Водоохоронну зону ту фактично знищено. Вся лівобережна частина міста тут величезний масив дач та садиб. З півночі на заплаву насувається нові житлові масив Осокорки. Зажаті з двох боків лівобережні луки найкраще збереглися вже за межами Києва (36).
Південніше промзони Телички та частково з її західного боку у підніжжя Лисої гори знаходиться комплекс малопорушеної заплави. Це урочища Покал (37), острів Галерний (тепер також півострів –38). Останній видається далеко на південь півостровом Гострий, що має найкращий ступінь збереженості природної рослинності. Гострий знаходиться з півночі від входу в Галерну затоку (39), з півдня ж її обмежує острів Жуків – величезний заплавний масив (40). Жуків, відмежований від правого берега протокою Коник, що колись була головним річищем Дніпра (41). Але в цьому місці ріка всупереч закону Бера підмиває не правий – а лівий берег, тож поступово відступає на схід.

Схема південної частини Київського архіпелагу Дніпровських островів (за О. Василюком із змінами). Фото h.ua

Схема південної частини Київського архіпелагу Дніпровських островів (за О. Василюком із змінами). Підписи до цифр див. в тесті

Дніпровські протоки відмежовують невеликий острів Тополевий (42), нижче розташовується острів Водників (наразі з’єднаний косою з Жуковим – 43). Вниз по течії знаходиться довга складної конфігурації коса (44), що відмежовує головне річище Дніпра від затоки, в якій розташовані чи не найцінніші в природному відношенні дніпрові острови: Козачий (45), Проміжний (46) та Ольжин (47). В південній частині величезного заплавного масиву Жукового острова, що зветься Конча-Заспою, розташовані славнозвісні озера Конча (48) та Заспа (49). Ділі ж вниз за течією починаються верхів’я Канівського водосховища з цілою армадою островів першими з яких є острови Дикий (50) та Княжий (51)… Скільки ж островів на Дніпрі в межах Києва? Питання складне, за даними Державного комунального підприємства «Плесо» їх налічується 36.

Періодизація

Київські дніпровські острови використовувалися людьми здавна. Перші поселення на них відносяться до доби бронзи (ІІІ-ІІ тис. до н. е.) Але освоєння їх розпочалося не раніше слов’янського часу. В сивій історії київських островів на нашу думку можна виділити наступні етапи:

Часи давньоруської колонізації. (Х ст.–1240 р.) В орбіту цього процесу потрапили переважно острови центральної групи: Труханів, Долобецький, острів навпроти Видубицького монастиря (суч. Нижня Теличка), значно менше Муромець та Лейтарський (Псячий, суч. коса затоки Собаче гирло). На цьому етапі людський вплив на природній гідрорежим Дніпра в межах Києва був майже непомітним;

Середньовічний період – період від нашестя Батия (1240 р.) до сер. ХІХ ст. крізь часи тривалого запустіння Києва (коли острови або не використовувались зовсім, або на них були окремі невеличкі двори), веде нас у час коли всі острови стали зоною господарських інтересів, переважно київських монастирів, меншою мірою прилеглих сіл. Характеризувався поступовим зростанням антропогенного впливу. Так, в 1711 р. для проходу суден з Дніпра безпосередньо в Почайну прорили канал через піщану Почайнинську косу. Навесні наступного року косу повністю розмило.

Нова колонізація островів, починаючи з середини 40 років ХIХ ст., коли київські острови починають використовуватися як резерв міських територій для поселення та розміщення господарських сил. Острівні території стрімко входять в господарську систему міста, що значною мірою підриває їх екологічний стан. Наприкінці 1840-х років розпочато масштабні роботи з регулювання гідрорежиму Дніпра в межах Києва. Це призвело до зімни водності окремих його рукавів та динамічної зміни обрисів берегової лінії дніпровських островів. Етап було перервано Великою Вітчизняною війною, що знищила усі острівні поселення;

50-ті роки ХХ ст. – понині. Етап використання острівних територій як рекреаційно-паркових зон, каркасу озеленених територій міста. Визнання їх природоохоронного значення та створення об’єктів природно-заповідного фонду. Етап триває понині незважаючи на спроби безконтрольної міської влади переломити ситуацію на користь своїх фінансових інтересів. За опитуванням центра Разумкова в 2006 році 88.2% киян бачать Труханів острів парковою зоною та виступають проти його забудови
(Продовження буде)
Tags: Днепр, недоделка, острова
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 2 comments