August 23rd, 2014

Kulupa

Полтава

Оригинал взят у nepasmurno в Полтава
Как известно, Полтава - живописный город на Левобережной части Украины. Город находится на высоком левом берегу реки Ворсклы, левого притока Днепра.

Полтава имеет богатую историю, включающую в себя события мирового масштаба. Первые упоминания о городе появились в письменных источниках в 1174 г., однако было доказано, что первые поселения появились намного раньше. Первое название города "Лтава", произошло от названия речушки, протекающей по территории города.

Collapse )
Kulupa

До 23-ї річниці Незалежності: колекція українських замків і фортець

Оригинал взят у andy_travelua в До 23-ї річниці Незалежності: колекція українських замків і фортець
дивіться також:
Колекція ратуш і беффруа
Колекція палаців України
Колекція старовинних українських синагог


Замки
Продовжую висвітлювати найцікавіші туристичні об'єкти України. На черзі - замки і фортеці. За останні пару років їх кількість в моїй колекції значно збільшилася.  Вдалося трохи підтягнути Львівщину, Закарпаття і Хмельниччину, майже закрити Тернопільщину, зовсім трохи представлено Вінниччину. А ось Волинь залишилася білою плямою.

Collapse )
Kulupa

И смех, и грех

Оригинал взят у v_n_zb в
Путин и Гундяев оказались еще и мелкими воришками: они украли... мощи Преподобного Кукши Одесского


Мощи Преподобного Кукши Одесского, которые привезли из Украины на выставку "Православная Русь" в Пермь (Россия), решено не возвращать - мощи останутся в Перми навсегда.
Об этом в ходе церемонии открытия выставки заявил глава Пермской митрополии РПЦ, митрополит Пермский и Кунгурский Мефодий.


Преподобный Кукша родился 12 января 1875 года в селе Арбузинка Херсонского района Николаевской губернии. Ему приписывается дар врачевания и исцеления душевных и телесных недугов. Он неоднократно бывал в Иерусалиме и на Афоне. Во время Первой мировой войны служил братом милосердия в санитарном поезде. Позже претерпел немало бедствий из-за притеснения православной церкви советской властью.
В 1938 году Кукша Одесский был арестован и приговорен к пяти годам заключения с отбыванием срока в поселке Нижняя Мошева Соликамского района Молотовской области (ныне Пермский край РФ). В 1943-м на три года был отправлен в ссылку в Кунгур без права совершения богослужений, жил в колокольне единственной на то время действующей городской церкви. После долгих ссылок вернулся в Киев, а позже был переведен в Почаевскую лавру, потом в монастырь в селе Крещатик на Буковине, а после его закрытия в 1960 году - в Успенский монастырь в Одессе.

Преподобный Кукша Одесский




Kulupa

До 23-ї річниці Незалежності: колекція українських палаців

Оригинал взят у andy_travelua в До 23-ї річниці Незалежності: колекція українських палаців
дивіться також:
Колекція ратуш і беффруа
Колекція старовинних українських синагог


Традиційно, до чергової річниці Незалежності України оновлюю свою колекцію цікавих архітектурних споруд нашої країни. На сьогодні вже сформована колекція ратуш і синагог, готуються замки, костели і найгарніші церкви. Сьогодні будуть палаци, колишні панські резиденції, садиби, маєтки та двори.
Ось яке тлумачення дає палацам Вікіпедія: Палац (від пагорба Палатин у Римі) — велика монументальна парадна будівля. Спочатку резиденція володаря, царственої особи, глави держави, а також членів царственої родини. Пізніше також житло вищої знаті панів, князів, графів та інших багатих осіб. З ХІІІ-XV ст. також будівля органів державної влади, з XIX-ХХ ст. палацом також називаються найважливіші громадські будівлі.
0001 Палаци
В Україні збереглося декілька сотен палаців - колишніх панських садиб і резиденцій. Більше половини з них - в жахливому стані, руйнуються на очах і напевно вже ніколи не будуть відновлені. До сьогоднішної моєї колекцію потрапили лише найбільш показові. На жаль, попри те, що я досить багато подорожував, на сьогоднішній день мені не вдалося побачити навіть половини таких споруд. Дасть Бог, вже ще попереду.

Collapse )

Kulupa

Прилуки

Оригинал взят у gk_bank в post


Власна думка: містечко невеличке та затишне. Воно трапилось нам майже випадково шляхом з Києва до Качанівки та Крут під час подорожі два роки тому. Вразила кількість різноманітних церков "на один квадратний метр". Майже усі пам'ятки тут зосереджені в самому центрі, одні поряд з іншими. Також здивував дещо огидний свіжо-пофарбований в жовтий колір Ленін (але, як мені відомо, наразі ця халепа подолана кінцево та радикально). Ми витратили на огляд місцевості не більш ніж півгодини, але як би не дуже поспішали, то затрималися хочаб ще на годинку, бо в Прилуках правда є до чого придивитись. Хто буде мандрувати Черныгывщиною, раджу не оминати.

Collapse )
Kulupa

Деревня горожан. 100 лет назад Киев охватил дачный бум

Источник: журнал "Корреспондент" №33 (22 августа 2014 года)
Автор: Дмитрий Слинько

В начале XX века Киев переживал дачный бум. Дачники высаживали экзотические растения, танцевали под аккомпанемент военных оркестров и играли в любительских театрах,

Святошин. Дача

Эта роскошная святошинская дача сохранилась. Сейчас здесь располагается районная ГАИ

Если ехать на поезде из Киева во Львов, сразу за станцией Ворзель слева промелькнёт ярко-жёлтый домик с башенкой. 100 лет назад здесь обитали именитые киевляне: сперва – известный предприниматель-кондитер, купец II гильдии Август Септер, затем – Наталья Уварова, представительница рода сахарозаводчиков Терещенко.
Оба владельца не жили здесь постоянно – у них были дома в Киеве, которые до сих пор входят в туристические путеводители. Уварова занимала особняк на Липской, 16, а Септер – дом в стиле модерн на Воровского, 7. Домик же в Ворзеле был летней резиденцией – проще говоря, дачей. Это один из немногих сохранившихся свидетелей дачного бума в Киеве, разгоревшегося в начале XX века.

Collapse )
Kulupa

Не за Ваши магазины я иду, а по любови

«За двуя зайцами» — самый лучший комедийный фильм производства киностудии им.А.Довженко. Фильм вышел на экран в 1961 году и сразу был растянут на цитаты.




23 августа 1999 года ( в год кота!) справа от Андреевской церкви, на улице Десятинной был установлен памятник главным героям кинофильма — Проне Прокоповне Серковой и Свириду Петровичу Голохвастову..
К тому времени Олега Борисова, исполнившего роль Сверида Петровича, уже не было в живых, но на церемонии открытия памятника присутствовала исполнительница роли Прони Прокопьевны — Маргарита Криницина.

У памятника - скульптор Владимир Щур и Маргарита КрыницинаИз воспоминаний Маргариты Криницыной:
«Мне сказали, что на Подоле должны открыть памятник Голохвастову. Я еще подумала тогда: почему только ему, ведь и Проня там главное действующее лицо. И вот, когда меня пригласили на открытие и сдернули покрывало, я даже растерялась, — мы стояли вдвоем. От неожиданности я воскликнула: «Здравствуйте, Свириде Петровичу!» Мне очень нравится этот памятник, и сходство поразительное, и дух передан. Я довольно часто приезжаю к нему, вспоминаю ту замечательную работу с Виктором Ивановым. Он сделал классическую форму экранизации, блистательно переосмыслил пьесу. Для меня эта роль — счастливый подарок судьбы. Пробовались на Проню десятки актрис, и вот, когда уже почти никого не осталось, я показалась. Мы так смешно сыграли с Борисовым, что худсовет сразу утвердил. Эта роль, про которую и не думала, что она будет любимой, стала основной в моей кинематографической жизни».

Из воспоминаний скульптора Владимира Щура:
Когда с памятника было снято покрывало, взволнованная Маргарита Криницина в духе своей героини, произнесла: «Гранд мерси за комплиман! Сегодня я стала дважды героем. И даже больше, потому что раньше за дважды героя устанавливали бюст, а я в награду получила целую фигуру»

Collapse )
Kulupa

Міфи про "перевернутий" прапор (початок)

Джерело: Історична Правда
Автор: Андрій Гречило, доктор історичних наук, голова Українського геральдичного товариства, провідний науковий співробітник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України

Синьо-жовтий чи жовто-блакитний?
Міфи про "перевернутий" прапор

Спекуляції довколо необхідності поміняти місцями кольори національного та державного стягу вийшли у стадію апогею. Відомий історик і дослідник геральдики, спираючись на джерела, спростовує найбільш популярні міфи.
У кожного народу є свої священні атрибути, які уособлюють його культуру, традиції, історичну пам’ять. Скажімо, у давні часи в багатьох спільнотах із розвинутим культом предків саме так трактувалися могили дідів-прадідів.У сучасних умовах подібними атрибутами переважно виступають такі поняття, як національні символи (герб, прапор, гімн), мова, пантеон національних героїв, релігійні вірування.
В Україні, де протягом останніх років не вщухають колотнечі та спекуляції навколо мовних, конфесійних чи меморіальних питань, чи не єдиним об’єднавчим фактором для формування сучасної політичної нації були національні символи. Жодних протистоянь вони не викликали, а спроби окремих маргіналів робити нападки на герб чи гімн не мали більшого резонансу. Однак зараз почали ширитися спроби дискредитувати українського прапора та провокаційні ідеї про потребу його "перевернути", а як аргументи використовується цілий "букет" різних вигадок і міфів.
Варто зазначити, що спроби паплюження українського прапора не є новими – вони ще з періоду утвердження цього символу почалися тими силами, які вороже сприймали саму ідею української державності. Якщо радянська прапаганда полюбляла обмежуватися ярликами про "буржуазність" та "націоналістичність", то різна укранофобська "біла" еміґрація пробувала вигадувати й усілякі псевдоісторичні фальшивки. Найпопулярніші серед них: 1) синьо-жовті прапори "зрадник" Мазепа отримав від шведів; 2) синьо-жовті прапори австрійський цісар дарував галичанам, щоб "одірвати від російської єдності".

Російська білоемігрантська антикомуністична організація НТС - Народно-трудовий союз - намагалась "привласнити" і Тризуб Володимира

Російська білоемігрантська антикомуністична організація НТС -
Народно-трудовий союз - намагалась "привласнити" і Тризуб Володимира


Проте ці побрехеньки були вже давно спростовані на підставі історичних джерел. Яке ж було здивування, коли їх повторили 2009 р. на одному з українських телеканалів у програмі з претензією на історичну достовірність, ще й у День національного прапора!
На жаль, авторів цього фільму зовсім не цікавив "пошук істини", а лише сенсаційна імітація таємничості та вигадування проблем там, де їх немає. Та окрім старих фальшивок вони спромоглися понавидумувати й новіші "аргументи".

Collapse )
Kulupa

Міфи про "перевернутий" прапор (завершення)

Міфи про "перевернутий" прапор (початок)


Міф другий: "геральдичний" або "чули дзвін..."
нібито порядок кольорів на українському прапорі
не відповідає геральдичним нормам

На жаль, такі баламутні дискусії розпочалися ще у 1920–1930-х рр. на Західній Україні в умовах польської окупації, а зрештою вилилися у "конфлікт кольорів", політизацію та чвари, які фактично тривали в діаспорі до утвердження національних символів в Україні та надання прапору статусу державного у 1992 р.

Проголошення Акту Соборності українських земель 22 січня 1919 р. Як бачимо, тут прапори - жовто-блакитні

Проголошення Акту Соборності українських земель 22 січня 1919 р.
Як бачимо, тут прапори - жовто-блакитні

Прихильники жовто-блакитного (синього) варіанту постійно апелювали до "правил геральдики", а їхні опоненти – до усталеної протягом 1917–1920 рр. історичної традиції.
Насправді ж геральдика вивчає й регулює норми складання гербів. А прапори створювалися за різними принципами, без якихось жорстких норм, іноді без жодного зв’язку з гербами, що й призвело до появи в середині ХХ ст. окремої спеціальної історичної дисципліни вексилології. Тому говорити про такі "правила геральдики" зовсім безпідставно.
То звідки ж виник цей міф? Очевидно мова йде про масову практику використання під час різних святкувань прапорів, банерів і кокард у міських чи земельних кольорах в Німеччині в ХІХ ст.
З метою впорядкувати цей процес були запропоновані рекомендації створення таких прапорів з різнокольорових горизонтальних смуг, коли для верхньої брали забарвлення фігури з герба, а для нижньої – колір поля щита. Ці рекомендації з кінця ХІХ ст. частково поширились і на Австро-Угорщину. Однак треба зазначити, що такі пропозиції залишались у рамках німецької геральдики й ніколи до поняття загальноприйнятих "правил геральдики" не виростали, принаймні подібні правила не застосовувались в інших країнах (достатньо глянути на прапори Португалії, Франції, Італії чи Іспанії), за винятком хіба що окремих сусідніх новоповсталих держав.

Collapse )
Kulupa

Одна моя свечка горит в Быковне, другая - в Бабьем Яру

© 15.06.2009 Анатолий Лемыш

А жизнь - семисвечник дрожит на ветру
Из царства теней.
Мой прадед стал тенью в Бабьем Яру,
Другой - в Быковне.
Покоя не зная, их души летят
Над синим Днепром,
И словно неслышный небесный набат
Вплывает в мой дом.

Въезд в Национальный заповедник "Быковнянские могилы" Фото cigap.io.ua

Два дерева, кроны склонив поутру,
Их тянут ко мне.
Береза пьет кровь из суглинка в Яру,
Сосна - в Быковне.
Я в шуме ветвей разобрал бы слова
Прадедов моих,
Но как отыскать мне свои дерева
Из тысяч других?

Менора в Бабьем Яру. Фото tour.turistua.com

А жизнь - семисвечник пылает во мне,
Дрожит на ветру.
Одна моя свечка горит в Быковне,
Другая - в Яру.
А дочь подрастает, и что ей сказать
О нашей родне?
И где ей придется свечу зажигать,
В какой стороне?
В Яру ль, в Быковне?
По вам и по мне...